Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поковтач

Поковтач, -ча, м. пт. дятелъ. Вх. Пч. II. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОВТАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОВТАЧ"
Бакхичний, -а, -е. Вакхическій. Левиц. І. 520.
Греча́ник, -ка, м. 1) Родъ хлѣба изъ гречневой муки. Чуб. VII. 445. Сим. 15. Невістки напекли гречаників. Рудч. Ск. II. 101. 2) Въ загадкѣ: человѣкъ. Ном. ст. 294, № 122. 3) Названіе пѣсни. Почали співати «Гриця» потім «Бурлаку», «Чоботи» і «Гречаники». Левиц. І. 349.
Ґвир, -ру, м. = Ґвер. Гн. II. 50.
Див, -ва м.? Щоб на тебе див прийшов. Ном. № 3743. КС. 1890. X. 58.
Дома́зати Cм. домазувати.
Мости́вий, -а, -е. 1) Милостивый. Мостивий пане! 2) Именитый, знатный. Орудують пани мостиві людьми, як бидлом. К. МБ. XI. 152. Не цареві мостивому, не пану в палаті, а тобі, єдиний друже, хочу одспівати мою думу... Федьк. III. 103.
Нашпиняти, -ня́ю, -єш, гл. 1) Исколоть? 2) Много укорять. Чорти як напустяться на його: «шо це ти наробив? Іди, сякий — такий, зараз сослужи йому той шматочок!» Так його нашпиняли, шо треба йому йти. Мнж. 127.
Обути, -ся. Cм. обувати, -ся.
Опішний, -а, -е. = опішілий. Опішний кінь. Вх. Зн. 44.
Підможка, -ки, ж. = підмога. Усе думала, що він своїм коханням мені на життя підможку дасть. Г. Барв. 277.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОВТАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.