Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

инджибаба

Инджибаба, -би, ж. Баба-яга. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИНДЖИБАБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИНДЖИБАБА"
Гуся́та, -ся́т, с. мн. 1) мн. ч. отъ гуся. 2) Накожная болѣзнь.
Дика́рь, -ря́, м. Родъ камня. Камінь-дикарь. Славяносерб. у.
Зі́мно 1, -на, с. Холодъ. А Сус Христос в Давидовій шопі зімно терпить і дрожишь. Чуб. III. 384.
Катуша, -ші, ж. Мученіе, пытка. У п'ятницю порубали, в суботу завили, а в неділю до Драгіри в катушу трутили. Гол.
Неодукований, -а, -е. Невѣжественный, незнающій, необразованный. Сам крепак. неодукований сіряк. Шевч. 513.
Отруюватися, -ру́ююся, -єшся, сов. в. отруїтися, -руюся, -їшся, гл. Отравляться, отравиться.  
Поодщ.. Cм. повідщ..
Пошевцювати, -цюю, -єш, гл. Позаниматься портняжествомъ.
Росхилити, -ся. Cм. росхиляти, -ся.
Хибно нар. Ошибочно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ИНДЖИБАБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.