Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

инбирець

Инбирець, -рцю, м. Ум. отъ инби́рь.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИНБИРЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИНБИРЕЦЬ"
Безклопотний, -а, -е. Не имѣющій заботъ, неозабоченный, беззаботный.
Вимагання, -ня, с. Требованіе.
Горо́дець, -дця, м. Ум. отъ горо́д.
Дрібни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Рѣзать, крошить, разбивать, раскалывать мельче, чѣмъ нужно. Не дрібни бо так сахарю: хай більші грудочки будуть. Харьк. Не дрібни локшини: я дуже дрібної не люблю.
Заска́ржити, -жу, -жиш, гл. Принести жалобу.
Зачаклува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Заколдовать.
Княженецтво, -ва, с. Достоинство князя. К. ЦН. 280.
Пасовий, -а́, -е́ 1) Относящійся къ поясу. 2) — чоботи. Цѣльные сапоги съ неотрѣзнымъ передомъ.
Перебігатися 2, -га́юся, -єшся, гл. Бѣгать въ перегонку.
Порозрізнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. = порозрівнюватися. Поженились всі три (брати) і порозрізнялись: кожний став хазяїнувати особо. Драг. 344.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ИНБИРЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.