Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

индичитися

Индичитися, -чуся, -чишся, гл. Важничать. Ти якого гаспида индичишся? Ном. № 3546. А вже що отті калістратори всякі!... знаєте, які вони иноді в нас: і чваниться, индичиться. Сим. 230.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИНДИЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИНДИЧИТИСЯ"
Апте́ка и апти́ка, -ки, ж. Аптека. Желех.
Діво́цтво, -ва, с. 1) Дѣвичество; дѣвство. Левиц. Пов. 45. І дівоцтво своє, і худобу хочеш занапастити за таким харцизякою. Кв. II. 210. Кохалась я з одним козаком і заприсягалась нікому більш, як йому одному віддати моє дівоцтво. Стор. І. 34. 2) = Дівота.
Звідукі́ль нар. = звідколи. Дивись же ти, звідукіль його нема: пішов — ше сонечко не сідало, а й досі нема. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Майтола́ти, -ла́ю, -єш, гл. Болтать, мотать, болтаться, мотаться. Ну (дяк) гоцака садити. Тільки борода та коса майтолає. Мир. ХРВ. 258. Cм. майдалати.
Мартови́к, -ка, м. Родившійся въ мартѣ. Cм. марчук.
Позакрашувати, -пую, -єш, гл. = позакапувати.
Порозболюватися, -люємося, -єтеся, гл. Разболѣться (во множествѣ).
Свекорків, -кова, -ве, Ум. отъ свекрів. Маркев. 139. Да звеселімо увесь рід свій! Що первий рід — свекорків, а другий — батеньків. Мет. 233.  
Тривавий, тривавки́й, -а, -е. Выносливый, воздержный. Н. Вол. у.
Хльость! меж. = Хльос. Чуб. ІІ. 575.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ИНДИЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.