Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поколіти

Поколіти, -ліємо, -єте, гл. Околѣть (о многихъ). На чистому щоб поколіли, щоб не оставсь ні чоловік. Котл. Ен. І. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОЛІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОЛІТИ"
Блошня, -ні, ж. соб. Блохи.
Мрі́тно нар. Чуть-чуть замѣтно вдали. А там щось мрітно: чи то люде, чи то коні, а може копиці сіна.
Нарощиня́ти, -ня́ю, -єш, гл. О тѣстѣ: заквасить много. Нарощиняв, а чим замісити? Ном. № 3523.
Нашити Cм. нашивати.
Підлиза, -зи, об. Льстецъ, подлипало. К. Бай. 28.
Позасклеплювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и засклепити 1 — 4, но во множествѣ.
Приклеювати, -ле́юю, -єш, сов. в. приклеїти, -кле́ю, -їш, гл. Приклеивать, приклеить.
Стрюкуватий, стрючкуватий, -а, -е. = стручкуватий. Стрючкувата вовна. Н. Вол. у.
Халастати, -таю, -єш, гл. Раздавливать. Желех.
Шкареберть II, -ти, ж. = шкопирта. КС. 1887. VI. 476.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОЛІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.