Ведмежа, -жати, с. Медвѣженокъ. Од свині не будуть ведмежата, а ті ж поросята. Ум. ведмежатко.
Гатити, -гачу, -тиш, гл. 1) Гатить, запруживать, мостить. Мости мостили, греблі гатили. Я греблю гачу. Хоч греблю гати. (Так много). 2) Накладывать въ большомъ количествѣ. І на віщо стілько дров гатити в грубу? 3) Бить, колотить, рубить. Молотом гатити. І ногами товче, і пулами гатить. 4) Стрѣлять сильно, напр. изъ пушекъ. Із рушниць стріляли, другі з мущирів гатили.
Значитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Мѣтиться, намѣчаться, обозначиться.
Мидза́тий, -а, -е. Съ толстыми отвислыми щеками, мордастый.
Палихвіст, -хвоста, м. пт. = горихвіст.
Попка, -ки, ж. Зрачекъ.
Проклятущий, -а, -е., Ум. отъ проклятий. Бранное слово. Така натура вже проклятуща удасться. А проклятущий хміль як рута зеленів.
Твердо нар. 1) Твердо. М'яко стеле та твердо спать. 2) Крѣпко. А нерці в соборі воду твердо освятили. Заснула, вона на полі твердо. 3) Ясно, опредѣленно, рѣшительно. Слухай мене, — кожу тобі твердо. Твердо сказать — жили вони собі як брат із сестрою. Ум. тверденько, твердесенько. А дівчина тверденько заснула і не чула, як нічка минула.
Тута нар. = тут. Зачекай тута. Що все тута не по нашому, що все тута по иначому.
Шолудяй, -дя́я, м. = шолудивець. Як їдять та п'ють, так і кучерявчиком звуть, а поп'ють, поїдять — прощай шолудяй.