Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвітю

Хвітю меж., выраж. звукъ отъ метенія. Хвітю-хвітю! повна скриня оксамиту. Загадка о сметаемой сажѣ. Ном., стр. 299, № 310.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 393.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВІТЮ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВІТЮ"
Зажирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заиграть, зашалить.
Зиска́ти, -щу, -щеш, гл. Пріобрѣсть; заработать, добыть; выиграть, получить прибыль. На голому, як на святому — нічого не зищеш. Ном. № 1479.
Ігва, -ви, ж. = ігла 1. Вх. Лем. 421.
Позгрібати, -ба́ю, -єш, гл. Сгресть (во множествѣ). Позгрібай солому. Харьк. у.
Покритенько, -ка, с. Ум. отъ покриття.
Потроїти, -рою, -їш, гл. Раздѣлить на три части.
Прискочити Cм. прискакувати.
Проїздити 2, -джу, -диш, гл. Проѣздить. Хоче Палій проїздити коня свого. Драг. 204.
Рижиїще, -ща, с. Поле, гдѣ былъ рижій. Лохв. у.
Тріскання, -ня, с. 1) Трескъ, трещаніе. 2) Растрескиванье.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВІТЮ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.