Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвиялка

Хвиялка, -ки, ж. = хвіялка, Viola odorata. Ум. хвия́лочка, хвиявочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 393.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВИЯЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВИЯЛКА"
Білющий, -а, -е. Очень бѣлый. Дівчата есе в білющих сорочках та в квітках. Св. Л. 192.
Галява, -ви, ж. Поляна въ лѣсу; незаросшее мѣсто среди хлѣба въ полѣ. Н. Вол. у. На рѣкѣ, прудѣ: незаросшее мѣсто среди тростника. (К. П. Михальчукъ). Cм. гало, гальовина.
Запну́ти, -ся. Cм. запина́ти, -ся.
Ме́нший, -а, -е. Меньшой; младшій. Менша сестра літ не дійшла. Н. п. Старший не буде меншим. Чуб. Сами, мовляв, і старші, й менші. Ном. № 10404., Ум. меншенький. Чуб. V. 862. МВ. ІІ. 10.
Носичок, -чка, м. Ум. отъ ніс.  
Підітнутися, -ну́ся, -нешся, гл. = підтятися. Ніжки їй підітнулись — упала. МВ. І. 76.
Поперестигати, -гаємо, -єте, гл. Переспѣть (во множествѣ).
Самобійка, -ки, ж. О саблѣ: сама рубящая (въ сказкахъ). Шабелька-самобійка така, що скільки війська не буде, — все сама побє. Грин. I. 100.
Скривіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться хромымъ.
Чудотвор, -ра, м. = чудотворець. (Казка) про Оха — чудотвора. Чуб. II. 372.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВИЯЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.