Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвіялка

Хвіялка, -ки, ж. Раст. фіалка, Viola odorata. Дід о хлібі, а баба о хвіялках. Ном. № 13070. Ум. хвія́лочка. Нехай же я на тій горі погуляю, хвіялочок на віночок назриваю. Мет. 138.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 394.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВІЯЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВІЯЛКА"
'Б II. Cм. об.
Воркотливий, -а, -е. Ворчливый. Третій клопіт — милий воркотливий. Грин. III; 304.
Заколо́ти, -лю́, -леш, гл. 1) Заколоть. Занудило коло серця, закололо в боку. Шевч. 68. Злякався — аж у п'яти закололо. Ном. № 4386. 2) Заколоть, убить колющимь оружіемъ. 3) Зарѣзать (о свиньяхъ). Прийди, серце Миколю, поросятко заколю. Чуб. V. 11.
Захолоджуватыся, -джуюся, -єшся с. в. захолодытыся, -джуся, -дышся,, гл. Простуживаться, простудиться. Захолодылась дитина та й умерла. Канев. у. Де взявся вітер, буря, дощ лившій — захолодилася вона та й занедужала. МВ. О. 1862. І. 81).
Млини́сько, -ка, с. = млинище.
Навле́жачки нар. Лежа, въ лежачемъ положеніи.
Обіперти, -ся. Cм. обпірати, -ся.
Прикроістий, -а, -е. О землѣ: не сыпучая, отпадающая при паханіи глыбами. Ровен. у.
Солярка, -ки, ж. Торгующая солью.
Чмихнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ чмихати. Фыркнуть, подуть. То муцик, вирвавшись на двір, на голос гончих одізвався, чмихнув, завив, до них озвався. Котл. Ен. IV. 44. Фыркнуть отъ смѣха. Сим. 192.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВІЯЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.