Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвисткий

Хвисткий, -а, -е. Гибкій. Одна дівча була гостренька.... Швидка, гнучка, хвистка, порскенька. Котл. Ен. ІІІ. 72.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 393.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВИСТКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВИСТКИЙ"
Ваканець, -нця, м. Невоздѣлываемая, запасная земля. Уман. І. 282.
Вербунок, -нку, м. = вербунка. Пристань, пристань до вербунку, будеш їсти з маслом курку, будеш їсти, будеш пити і в хорошому ходити. Пи.
Дзю́бка, -ки, ж. 1) Клювъ. Борз. у. 2) Ум. отъ дзюба.
Зв'я́зень, -зня, м. Узелъ, узелокъ съ чѣмъ-либо, связка. Мнж. 181.
Паламарчин, -на, -не. Принадлежащій женѣ пономаря. Дивлюсь на племінників паламарчиних. О. 1862. V. 53.
Позбуджати, -джаю, -єш и позбуджувати, -джую, -єш, гл. Разбудить (многихъ).
Просіяти Cм. просівати.
Сповіддя, -дя, с. Исповѣдь, исповѣдываніе. Дорогий шаг до сповіддя, а після сповіддя не вельми. Ном. № 7775.
Троха 2 нар. = тро́хи. За царя Гороха, як було людей троха. Ном. № 6854. Ум. тро́шка, тро́шечка.
Чарувати, -ру́ю, -єш, гл. Колдовать, очаровывать. Брала пісок з під білих ніжок, тебе чарувала. Н. п. Дала вона якесь дання йому, — якісь чари чарувала. МВ. ІІ. 142. А Наталя за всю челядь славилась красою, чарувала оченьками, личком і косою. Мкр. Н. 4.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВИСТКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.