Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвицнути

Хвицнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хвица́ти. Вона (кобила) його як хвицне! так, що йому і свічки у очах показались. Рудч. Ск. І. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 393.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВИЦНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВИЦНУТИ"
Достеріга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. достере́гти́, -режу́, -же́ш, гл. Слѣдить, выслѣдить, наблюдать. Я достерігаю всяку річ. Н. Вол. у. Таки достеріг вовка. Радомысл. у. Я достеріг, де воно дівається. Н. Вол. у. Про що мене що дня достерігати і цілитись на мене що години. К. Іов. 17.
Дрю́ччя, -чя, с. соб. Толстыя палки. щоб тебе́ на дрю́ччі ви́несли! — Пожеланіе смерти. Г. Барв. 225.
Дядини́, -ди́н, ж. мн. Вторникъ на первой недѣлѣ послѣ пасхи, въ который поминаютъ дядей и тетокъ. Екатер. у. (Залюбовск.).
Жертовник, -ка, ж. Жертвенникъ (въ алтарѣ). Черк. у.
Маґера́н, -ну, м. Раст. = майран. Вх. Уг. 251.
Обліжний, -а, -е. 1) = облоговий 1. 2) = облоговий 2. Обліжна хороба; обліжний дощ.
Почастунок, -нку, м. Угощеніе. Пообідавши, брат дякує за почастунок.
Продеклямувати, -му́ю, -єш, гл. Продекламировать.
Розлучання, -ня, с. Разлука, разставаніе. Тяжке розлучання, моя мамцю, з тобов. Гол. І. 327. Ум. розлучаннячко.
Слідкувати, -ку́ю, -єш, гл. Идти вслѣдъ, слѣдовать. Ми слідком за нею слідкували. МВ. ІІ. 45.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВИЦНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.