Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвилятися

Хвилятися, -ляюся, -єшся, гл. Качаться. Ровен. у.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 393.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВИЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВИЛЯТИСЯ"
Важель, -ля, м. Въ нижнемъ мельничномъ жерновѣ: деревянное приспособленіе въ срединѣ его, которымъ можно, при помощи простого механизма, поднимать и опускать этотъ жерновъ. Мнж. 481. Cм. варжіль.
Вершак, -ка, м. Верхушка дерева, верхняя часть дерева. Смерека, якій утято замолоду вершак. Шух. І. 185. Шух. I. 176.
Дорі́жний, -я, -є. Дорожный.
Мля́ва, -ви, ж. Жара, неподвижный воздухъ, паръ. Харьк. у.
Нальнува́ти, -ную́, -є́ш, гл. Собрать льнува́вши. Cм. льнувати.
Обікрасти Cм. обкрадати.
Позціплювати, -люю, -єш, гл.зуби, руки. Стиснуть, сжать (во множествѣ). Позціплювали зуби та й лежать як неживі.
Полементувати, -ту́ю, -єш, гл. Покричать, повопить.
Попаритися, -рюся, -ришся, гл. Попариться.
Саква, -ви, ж. = сак. Вх. Пч. II. 22.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВИЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.