Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вабило

Вабило, -ла, с. = ваба 1. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 120.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАБИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАБИЛО"
Діра́вити, -влю, -виш, гл. Дырявить.
Зави́дка, зави́дко, нар. Засвѣтло. Коли б мені завидка додому прийти. Камен. у. Вечеряй, козаче, сю вечеру завидка. Чуб. V. 47.
Лицарькува́тий, -а, -е. Съ рыцарскими замашками. Силач козак лицарькуватий. Котл. Ен. V. 46.
Мармурник, -ка, м. Раст. Sathyrus silvestris. Лв. 99.
Мосува́ти, -сую, -єш, гл. Укрѣплять.
Пообчищатися, -щаємося, -єтеся, гл. Обчиститься, очиститься (о многихъ).
Приглянутися Cм. приглядатися.
Степлітися, -лі́юся, -єшся, гл. Согрѣться (о жидкости).
Харцизити, -жу, -зиш, гл. Разбойничать, грабить.
Черевичник, -ка, м. 1) Башмачникъ. 2) Раст. Nepeta nuda L. ЗЮЗО. І. 177.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАБИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.