Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буян

Буян, -на, м. Непослушный, упрямый волъ. КС. 1898. VII. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 118.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЯН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЯН"
Безсилка, -ки, ж. Безсильная женщина. Ум. безсилочка. Чи то ж не диво, що така безсилочка прогнала й настрахала ведмідя страшного? МВ. ІІІ. 144.
Ведмедник, -ка, м. Вожатый медвѣдей. Аф. 312.
Де́-хто, мѣст. Кой-кто; нѣкоторые. Не стало й Богдана! Як віл під ярмом схилилась громада од Божої кари, і плакали де-хто. Млр. л. сб. 51. От трошки згодом вернулись до Бруса де-хто і посідали край його. Кв. Так він не стерпів, позбірав де-кого та й учинив проти ляхів трівогу. Сніп.
Дога́їти, -гаю, -єш, гл. = Догаяти. Сами себе до ночі догаїте. Грин. ІІІ. 432.
Заторгува́ти, -гу́ю, -єш, гл. Заторговать.
Мі́рчити, -чу, -чиш, гл. Брать часть зерна за помолъ. Вх. Зн. 36.
Превсякий, -а, -е. Всяческій; всевозможный. Там він бачив — крий Боже — яку тьму-темряву всякої-превсякої птиці. Стор. МПр. 167.
Розанець, -нця, м. = вергун. МУЕ. III. 3.
Степліти, -лію, -єш, гл. Потеплѣть.
Хутра, -ри, ж. Внутренняя обмазка печи.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЯН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.