Багриніти, -нію, -єш, гл. Окрашиваться въ багровый, пурпурный цвѣтъ.
Вартарка, -ки и вартарня, -ні, ж. Сторожка, будка для сторожа или часового.
Вінця, -нець, с. мн.
1) Края посуды.
2) Кольцеобразные края въ полуоткрытомъ гончарномъ горнѣ.
Знахоровитий и знахуровитий, -а, -е. Умѣющій знахарствовать. А його жінка та була якась знахоровита.
Кав'ярня, -ні, ж. Кофейная.
Причалити, -ся. Cм. причалювати, -ся.
Смутно нар. Грустно, печально. В труби та в жоломійки смутно-жалібно вигравають. смутно себе ма́ти. Быть грустнымъ, печальнымъ, грустить, печалиться. Там сидить ясний соколонько, смутно має, жалібненько квилить-проквиляє. Козаки теє зачували, смутно себе мали, тяжко здихали. Ум. смутненько, смутнесенько. Було смутнесенько небозі.
Того 1), мѣст. Род. пад. отъ той, те. 2) сз. Потому, оттого. Того ж жиди і свинини не їдять. А чого стало тепло?... — Того, що весна настала.
Цокати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] цокнути, -кну, -неш, гл. Стучать, стукнуть — преимущ. чѣмъ либо металлическимъ или о что либо металлическое, также зубами. Вона цокнула тим зубом об сковороду. О часахъ: тикать. Годинник на стіні цокав.
Червонити, -ню́, -ни́ш, гл. Окрашивать въ красный цвѣтъ. Сонце хвилю червонить.
