Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звонець

Звоне́ць, -нця́, м. Раст.: a) Rhinanthus crista galli. Лв. 101. б) Rhinanthus minor, в) Campanula ranunculoides. Лв. 97. Як в житі кукіль, то хлібові покій, а як звонець, то му конець. Ном. № 10139.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОНЕЦЬ"
Дого́нь 2, -ні, ж. = Догін. Змій як прокинеться, як пішов у догонь; нагнав, одняв. Рудч. Ск. І. 86.
Зда́лити, -лю, -лиш, гл. ? Сюди, сюди, парубочки, ми вам раді будем: бочку спалим, другу здалим — ми вам роздобудем. Грин. III. 88.
Зла́гідливий и злагідний, -а, -е. Согласный, мирный. Ненька старенька злагідлива була. Грин. III. 386.
Караки, -ків, мн. Мѣсто, гдѣ стволъ дерева раздѣляется на двое. Як насіла у літі сарана, ню де гілля, або караки, то геть усе поламала.
Качор, -ра, м. 1) = качур. 2) мн. = качористі вилочки. Kolb. І. 49.
Мета́ль, -ля, м. Клинъ въ мельничномъ валу для поднятія песта, падающаго въ толчею. Лебед. у.
Позароджувати, -джую, -єш, гл. Уродить (во множествѣ).
Рамтя, -тя, с. = рам'я. Лохв. у.
Розвітритися, -риться, гл. безл. Сдѣлаться вѣтрено (о погодѣ).
Сварливець, -вця, м. Раст. Helychrisum arenarium. Анн. 164. ЗЮЗО. І. 124.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВОНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.