Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

муруга

Муру́га, -ги, м. Волъ сѣро-бѣлой масти съ продольными узкими полосами другого, болѣе темнаго цвѣта. Ум. муружка. КС. 1898. VII. 42.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 456.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРУГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРУГА"
Бадьор, -ру, м. Бойкость, проворство.
Бредень, -дня, м. Короткая рыболовная сѣть отъ 3 до 6 саж. длиною. Браун. 39.
Варяниця, -ці, ж. = варениця.
Дові́чно нар. = Доочне.
Достру́гувати, -гую, -єш, сов. в. доструга́ти, -га́ю, -єш, гл. Достругивать, достругать.
Ле́мехуватий, -а, -е. Неповоротливый, медлительный, флегматическій. Черк. у. Нволынск. у. Левиц. І. 163. Стала така лемехувата. Г. Барв. 365.
Лю́бочка, -ки, ж. Ум. отъ любка.
Навіта́ти, -та́ю, -єш, гл. Зайти. У сей двір Бог навітав, Ісус Христос народився. Чуб. III. 321.
Підкидний, -а́, -е́ Подкидной, незаконный ? — ду́рень. Cм. дурень.
Шіст, (-та?), м. Родъ игры въ карты. КС. 1887. VI. 469.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУРУГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.