Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покотити

Покотити, -кочу, -тиш, гл. 1) Покатить. Покотив бублик — кіт ухопить. Г. Барв. 37. Вона його за ворота собаками випровадила, а по його сліду каменем покотила. Мет. 115. І гори покотив би. И горя мало. Мнж. 169. 2) Покатить, поѣхать, ринуться. На хмарі в Пафос покотила. Котл. Ен. V. 26. Сів на повозку і покотив у місто. Левиц. І. 446. Як та туча, куди луча, так і покотили. КС. 1882. ІV. 171. Пішло пожарище гулять степом: геть покотить і дим, і полум'я. Греб. 400. О водѣ: хлынуть. Маленька річечка, що так тихенько йшла, заклекотіла, заревла і через греблю покотила. Греб. 384. Cм. покочувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОТИТИ"
Бровко, -ка, м. Кличка собаки съ большими бровями. Kolb. І. 65. Побачила, що ось лежав у бур'яні бровко муругий. Котл. Ен. ІІІ. 38. Отари стережуть бровки кудлаті, гавкущі, злющі. К. МБ. II. 119.
Виганяти 2, -няю, -єш, сов. в. вигнати, -жену, -неш, гл. 1) Выгонять, выгнать, изгонять, изгнать. Вигнав Бог людей з раю. Ном. № 11415. Син виганя з хати. Ном. № 9413. Вигнала свиню з огорода. Левиц. І. 196. 2) Гнать, выгонять, выгнать. Молотить виганяє людей недобитих. Шевч. 333. Виганяє чумак сірі воли та на раннюю росу. Рудч. Чп. 87. 3) Вышибать, вышибить. Клин клином виганяй. Ном. № 3886. 4) ви́гнало що, кого. Выросъ очень въ вышину. Вигнало того дуба так, що за всіх вищий. Доріс Павлусь до парубка. Так його вигнало. Стор. І. 60.
Зав'я́ти, -в'я́ну, -неш, гл. Завянуть, увянуть. Може він таку пісню знає, що як би заспівав, то й волос би зав'яв. ЗОЮР. І. 146. Одно зацвіла, а друге зав'яло, навіки зав'яло. Шевч. 121.
Надроби́ти, -блю́, -биш, гл. Нарѣзать кусочками. Желех.
Перецвіркотати, -чу́, -ти́ш, гл. О сверчкѣ: окончить трещать.  
Пиляка, -ки, ж. = пилюга. Ум. пилячка. Дощ зовсім малий, — тіки побризкав пилячку, а землі й не промочив як слід. Екатер. у. (Залюб.).
Погибельний, -а, -е. Гибельный. І в погибельні тенета вороги її вловили. К. Псал. 35.
Розгноюватися, -ююся, -єшся, сов. в. розгноїтися, -ною́ся, -їшся, гл. Дѣлаться, сдѣлаться гнойнымъ.
Тойді нар. = тоді. Тойді орли сизопері налітали. АД. І. 111.
Трускавка, -ки, ж. Раст. Pragaria collina Ehrh. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.