Автенти́чний, -а, -е. Достовѣрный, подлинный. Що більш довідуватимемось про неї, (старовину українську) з аутентичних джерел, то все виразніш стоятиме вона перед очима нашого духа.
Бридити, -джу, -диш, гл. 1) Внушать отвращеніе, отвращать. 2) = бридитися. Чого ти став такий вередливий? усім бридиш. Чи ти бридиш, куме?
Добродба́й, -бая, добродба́ч, -ча́, м. Стяжатель имущества.
За́кло, -ла, с. Кусокъ земли, вдающійся въ чужую землю.
Книжка, -ки, ж. Ум. отъ книга.
Мульникува́тий, -а, -е. = мулкий 1. Мульникувата земля.
Підозрити, -рю, -риш, гл. Заподозрить; примѣтить. Підозрили вони, що він краде, та й стали доглядати.
Рознести, -ся. Cм. розносити, -ся.
Скопилити, -лю, -лиш, гл. = закопилити. Скопилити ніс, губу. Ніс скопилив мов ґринджоли.
Череха, -хи, ж. Шпанская вишня, Prunus Duracina.
