Бірувати, -ру́ю, -єш, гл. Мочь, быть въ состояніи. Вх. Лем. 392.

Брат, -та, м. 1) Брать. Нема.... ні брата, ні сестри. Чуб. V. 18. У ляхів — пани, на Москві — реб'ята, а у нас — брати. Ном. № 796. Употребл. какъ слово обращенія къ мужчинѣ-пріятелю. Товаришу, рідний брате, виклич мені дівча з хати. Мет. 69. 2) — у перших. Двоюродный брать. 3) — у других. Троюродный брать. 4) — чоповий. Собутыльникъ. Млак. 85. 5) старший брат. Въ цехѣ: начальникъ надъ подмастеріями. Козел. у. 6) молодший брат. Въ цехѣ: лицо, служащее для посылокъ. Козел. у. Ум. братець, братік, братічок, братко, браток, браточок, братонько, братечко, братуньо, братусь, братусик. Ой приїхав братець до сестриці в гості. Чуб. V. 764. Въ живой разговорной рѣчи употребляется преимущественно во мн. ч.: братці, братця. Хваліте, крикнув, братця, Бога. Котл. Ен. Очень любимо въ употребленіи нѣжно-ласкательное братік, братічок. Особенно любятъ употребленіе его женщины какъ по отношенію къ брату, такъ и ко всякому любимому молодому мужчинѣ, также при просьбахъ и пр. Тиміш зібрав парубків: «Братіки мої, товариші милі, поможіть мені!» МВ. І. 132. Посію я рожу, покладу сторожу: братіка рідного. Чуб. ІІІ. 207. Мій батечку, мій братіку, хоч ти не цурайся! Шевч. 86. Се ж мій братічок ріднесенький! МВ. І. 30. Братічок помре, — я й загину. Чуб. V. 439. Тепер мій братко із вуійська приїхав. Чуб. ІІІ. 316. Братоньку милий, прибудь до мене. Чуб. V. 469. 7) брат і сестра. Раст. Melampyrum nemorosum L. Вх. Пч. І. 11. 8) Братсестриця. Раст. Melampyrum arvense L. Шух. І. 21. 9) три брати. Раст. a) Euphrasia lutea L. Шейк. б) Trifolium medium L. Шейк.

Відпасати, -са́ю, -єш, сов. в. відпасти, -пасу, -сеш, гл. 1) Откармливать, откормить скотъ на пастбищѣ или иномъ корму. Це мабуть на бразі відпасений віл. Васильк. у. Иногда и въ приложеніи къ людям: Еч, яку пику собі відпас! 2) Пасти, пропасти извѣстное время. Заняв, погнав додому: одпас день. Рудч. Ск. І. 88. Ми їм перше пасли, а вони нам нехай відпасають. Грин. ІІІ. 565.

Зсипати, -па́ю, -єш, сов. в. зсипати, -плю, -плеш, гл. Ссыпать, ссыпать. Прошу вас, добре дбайте, борошно зсипайте. Мет. 396. Хотів у мішок зсипати. Кв.

Пектися, -чуся, -че́шся, гл. 1) Жариться, печься. Мерзла в ніч, а в день пеклась. Котл. Ен. Ой косить хазяїн та на степу сіно, та на сонці печеться. Грин. III. 570. 2) Печься. Сам міситься, сам і печеться. Рудч. Ск. І. 136. 3) Жариться. Курка печеться.

Перезувати, -ва́ю, -єш, сов. в. перезу́ти, -зу́ю, -єш, гл. Переобувать, переобуть. Cм. перебувати, перебути.  

Підпарювати, -рю́ю, -єш, сов. в. підпарити, -рю, -риш, гл. Подогрѣвать, подогрѣть снизу (ледъ). Сим. 147.

Пожовтити, -вчу, -тиш, гл. Пожелтить.

Поспінути, -ну, -неш, гл. = поспіти. На обід саме поспінеш. Мир. Пов. І. 112.

Сідатися, -даюся, -єшся, гл. Дѣлать усилія, надрываться. Він було аж відається та регоче.