Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

моторячий

Моторя́чий, -а, -е. = моторний. Старий, а моторячий чоловік.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 449.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОТОРЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОТОРЯЧИЙ"
Вугрин, -на, м. = зеленяк. Вх. Пч. II. 10.
Домишля́тися, -ля́юся, -єшся = домислятися.
Достру́гувати, -гую, -єш, сов. в. доструга́ти, -га́ю, -єш, гл. Достругивать, достругать.
Зіставля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. зіставити, -влю, -виш, гл. Оставлять, оставить. Зажер усе, нічого не зіставив. К. Іов. 44.
Наги́ркатися, -каюся, -єшся, гл. = нагарчатися.
Привитниця, -ці, ж. Родъ растенія. ХС. III. 51.
Пукти, -кну, -неш, гл. = пукнути. Пукла шибка. Камен. у. Пукли обручі на бочці. Чуб. II. 89.
П'яніти, -ні́ю, -єш, гл. Пьянѣть. Він швидко п'яніє: дві чарки випив, то вже й п'яний. Харьк.
Тинини меж. Плясовой припѣвъ. І по хаті тинини, і по сінях тинини, — вари, жінко, лини. Н. п.
Червачок, -чка, м. Ум. отъ червак.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОТОРЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.