Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

моторячий

Моторя́чий, -а, -е. = моторний. Старий, а моторячий чоловік.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 449.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОТОРЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОТОРЯЧИЙ"
Дно, -дна, с. Дно. Ходить, як лин по дну. Ном. № 3238. Ой там плавало судно, позолочуване дно. Лавр. 145. Ум. Де́нце, де́нечко. Сопілочка з барвіночку, калинове денце. Гол. Хам тільки на денці... гуща зосталася.... пів чарочки. Рудч. Ск. Ой у полі та озеречко, там плавало та відеречко, соснові клепки, дубове денечко. Мет. Ув. Дни́ще.
Злотник, -ка, м. 1) = злотарник. КС. 1882. IV. 93. А злотнику-голубоньку, зроби мені золотий килих. Чуб. III. 471. 2) Свѣтлякъ, Ивановъ червячокъ.
Льняни́й, -а, -е. = лянний. Поший мені льняную сорочку. Чуб. V. 365.
Погріб 2, -ре́бу, м. Погребеніе.
Потісно нар. Тѣсновато.
Рицарювати, -рюю, -єш, гл. = лицарювати. К. ЧР. 191.
Солити, -лю, -лиш, гл. Солить. Тричи борщ солити не годиться. Посл.
Сяти, -сяю, -єш, гл. Сіять. Мечем своїм як блискавкою сяє. Макс. (1849). 85. Пішло військо, короговки сяють. Чуб. V. 504. Місяць високо, зіроньки сяють. Шевч.
Чердаш, -ша, м. = чередник. Вх. Зн. 80.
Шкопирта II, нар.кидати = шкопиртати. Ив. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОТОРЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.