Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мняко

Мня́конар. Мягко. Ум. м'якенько, мняке́нько, м'яке́сенько и мняке́сенько.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 458.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МНЯКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МНЯКО"
Басанунча, -ча́ти, с. Маленькая крайка. Вх. Лем. 390.
Геркотня, -ні, ж. = ґерґотання. І завелась на ставь геркотня. Греб. 363.
Заме́тина, -ни, ж. Отдѣльное бревно въ заметі 2.
Катеришциця, -ці, ж. Шарманщица.
Масті́льниця, -ці, ж. Мазальщица. Св. Л. 314.
Настолочувати, -чую, -єш, сов. в. настолочити, -чу, -чиш, гл. = настоптувати, настоптати. Ногою настолочив хробака. Вх. Зн. 40.
Потрафити, -флю, -фиш, гл. = потрапити. І збрехати добре не кождий потрафит. Фр. Пр. 122.
Поштитися, -шчу́ся, -шти́шся, гл. = пошануватися. Зміев. у.
Родючина, -ни, ж. Дикія плодовыя деревья. Харьк. г.
Сповнити, -ся. Cм. сповняти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МНЯКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.