Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мнякуватий

Мнякува́тий, -а, -е. Мягковатый. Павлогр. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 458.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МНЯКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МНЯКУВАТИЙ"
Важкенько нар. Ум. отъ важко.
Виречи, -чу, -чеш, гл. = виректи. Вх. Лем. 398.
Дунду́к, -ка́, м. 1) Индѣйскій пѣтухъ. 2) Насмѣшл.: старый хрычъ. Но сей плачу того байдуже, на прозьби уважав не дуже: злий з сина був старий дундук. Котл. Ен. III. 33.
Замовни́й, -а́, -е́ Заговоренный. Ой у тебе, отамане, замовна рушниця. К. Досв.
Застаткува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Порядочно повести себя. Перше все по коршмах вештався, а як оженився, так і застаткував.
Зга́рище, -ща, с. Пожарище.
Квасніти, -ні́ю, -єш, гл. Киснуть.
Молодови́к, -ка́, м. Молодой скотъ. Херс. г.
Сідь, -ди, ж. Сѣдина. Уже, бач, сідь проростає. Морд.
Чіплятися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Цѣпляться. Біда за біду чіпляється, як у ланцюзі кільце за кільце. Ном. № 2164. 2) Привязываться, приставать.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МНЯКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.