Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

набіжний

Набі́жний, -а, -е. Прижитой внѣ брака (о ребенкѣ). Це дитя набіжнеє у неї: вона покритка. Екатер. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 463.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБІЖНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБІЖНИЙ"
Ая́, нар. (Сокращенное а як же). Да, какъ же, разумѣется. Гуцул.
Вуйна, -ни, ж. = дядина. Вх. Зн. 8. Желех.
Ми́рявий, -а, -е. Медленно дѣлающій, мѣшкотный, лѣнивый. Желех. Вх. Зн. 36.
Переїди, -дів, м. мн. Остатки сѣна и соломы изъ подъ яслей. Херсон. г. Н. Вол. у. Cм. 3'іди. Объѣдки. Дзьобали виноград... і, об'ївши ґрону, або складали переїди на вікно, або кидали через голову. Св. Л. 219. Ум. переїдки. Kolb. І. 65.
Поклоччити, -чу, -чиш, гл.прядіво. Порвать коноплю при мятьѣ и обратить ее въ паклю. Богодух. у.
Порозштовхувати, -хую, -єш, гл. Растолкать (многихъ).
Похурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Пожужжать отъ быстраго вращенія (о веретенѣ, напр.).
Стемнілий, -а, -е. Стемнѣвшій.
Характерство, -ва, с. Колдовство. К. ЧР. 151. Вони беруть однією хистю, а в нашого брата про запас і характерство єсть. К. ЧР. 128.
Шкалубати, -баю, -єш, гл. = колупати. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАБІЖНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.