Білш и пр. = Більш и пр.
Виков, -ву, м. Выковка.
Відвернути, -ся. Cм. відвертати, -ся.
Катувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Казнить, наказывать плетью рукой палача. Уже ж тую Яковову жінку три попи ховають, а Якова з тею удовою три кати катують.
2) Пытать.
3) Истязать, бить, мучить сильно. Буду бити, буду катувати. Ще день Украйну катували ляхи скажені. Катувала, мордувала, та не помагало: як маківка на городі Ганна розцвітала. Колись (пани) били, катували, посторонками в'язали.
Леда́щий, -а, -е. = ледачий. Ледащому всюди зле.
Пошелепатися, -паюся, -єшся, гл. Потащиться. Пошелепався до Яцьків у гості.
Пристаркуватий, -а, -е. 1) Пожилой. Якась пристаркувата пані.
2) Старообразный.
Схід, схо́ду, м. 1) Восходъ. Заходу сонця дожидався і сходу тихої зорі. Гетьман Хмельницький козаків до сходу сонця у поход виправляв. 2) Востокъ. Хуртовина зі сходу на їх найде. схід-со́нця. Помолилась на схід сонця. 3) Всходъ (о посѣвахъ). Да нема тому піску сходу. Нема дощу, — нема сходу. 4) мн. схо́ди. а) Ступеньки неподвижной лѣстницы, б) вся неподвижная лѣстница. Ми вас сховаємо до півночі під сходи. 5) — душі. Отходъ, смерть. Ударили тричі в старий дзвін на схід душі. А на схід душі хоч табаки понюхаю.
Чухрай, -рая, м. Кличка борзыхъ собакъ. Чухрай угонку дав.
Щетинник, -ка, м. Торговецъ мелкимъ товаромъ, разносящій по селамъ и промѣнивающій за щетину и другіе сельскіе продукты. віддам щетинникові, — пугаютъ дѣтей, когда они плачуть.
