Баламут, -та, м. 1) Возмутитель, нарушитель душевнаго покоя, обольститель. Баламуте всього світа, баламутиш мої літа: як приїдеш, мене любиш: як поїдеш, то й забудеш. 2) Знахарь. 3) Рыба: макрель, Scombres scombrus.
Вирлоокий, -а, -е. Пучеглазый.
Воротник, -ка, м. = воротарь.
Закордо́нець, -нця, м. Заграничный житель.
Зжа́ти, -ся. Cм. зжинати, -ся.
Маку́х, -ха, м. = макуха.
Перехрестити, -щу́, -стиш, гл.
1) Перекрестить.
2) Cм. перехрещувати.
Попересікати, -ка́ю, -єш, гл. Разсѣчь (на части).
Спсувати, -сую́, -єш, гл. = зіпсувати.
Чумарка, -ки, ж. = чемерка. Натру.... полою суконної чумарки. Ком. II. 58. Ум. чумарочка. Ходив же я в чумарочці, тепер в сірячині.
