Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нагороджувати

Нагоро́джувати, -джую, -єш, сов. в. нагороди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Награждать, наградить. А хто ж мені нагородить за мої труди? Гол. І. 280. Я б думав нагородити його послугу тим, щоб настаноновити титарем. Г. Барв. 170. 2) Нагораживать, нагородить. Нагородив хлівів за для овець, а овець чорт-ма.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 477.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГОРОДЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГОРОДЖУВАТИ"
Бурлачок, -чка, м. Ум. отъ бурлак.
Дере́вля́, -лі, ж. = Деревня 2.
Моско́вець, -вця, м. = москаль 1. К. Дз. 115.
Носіння, -ня, с. Ношеніе, носка. Н. Вол. у.
Підгірянин, -на, м. Житель підгір'я. Желех.
Приналежний, -а, -е. Принадлежащій.
Розлигати, -га́ю, -єш, гл. Снять налигач съ воловъ.
Тогобочанин, -на, м. Живущій на той сторонѣ рѣки.
Устне нар. Словесно.
Хвостати, -таю, -єш и хвощу, -щеш, гл. 1) Ударять кнутомъ по воздуху. Та не хвастай даремне; пішов би до плугів і там хвостав би коли волів. Липов у. 2) О дождѣ: лить съ шумомъ. Ой єсть у полі а чорная хмара, і із тиєї хмари дрібний дощик хвоще, ой він же мні головку сполоще. Чуб. V. 1002.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАГОРОДЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.