Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

над

Над пред. 1) Съ творит, пад.: Надъ. Стоїть явір над водою. Н. п. Зозуля літала над нами куючи. Простяг, гріє руки над полум'ям червоним. МВ. ІІ. 26. І царюватиме він над домом. Єв. Л. І. 33. 2) Съ винит. пад., при обозначенія времени: подъ, къ. В п'ятницю над вечір мати і кликнули нас. ЗОЮР. II. 283. 3) Съ винит. пад. при обозначеніи предмета, къ которому направлено дѣйствіе: къ. Ой вийду я над річеньку та й стану думати. Гол. І. 361. 4) Въ видѣ нарѣчія: выше, лучше, болѣе, сверхъ. Нема в світі над Бога. Ном. № 5. Я принесла грошей додому над сотню. Г. Барв. 249. Тому чоловікові уже над сто літ. О. 1862. V. 93. Люблю її як сам себе — над срібло, над злото. Гол. III. 393. Не знайдеш річки над Дніпро глибокий, не знайдеш правди над святу простацьку, а ні одваги в серці над козацьку. К. ЦН. 182. Над смерть біди не буде. Ном. Зімою вже ніхто над його скотини не доглядить. Г. Барв. 295. Не буде вже над мою першу милу. МВ. І. 7. Над часто стоитъ при сравнительной степени. Над його розумнішого я не бачив. Над Марусю нема кралі кращішої. Старод. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 479.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАД"
Биречка, -ки, ж. Ум. отъ биря.
Висліджування, -ня ср. Выслѣживаніе.
Змарніти, -ні́ю, -єш, гл. Исхудать. Невістка скаржиться, а на лиці не змарніла. Ном.:№ 6899. За довгий час змарнів, борода одросла. Рудч. Ск. II. 162.
Обашморити, -рю, -риш, гл. = обашпорити. Обашморив другий грунт недалеко од Триполля. О. 1862. V. 9. (Варф. Шевч.).
Пограбувати, -бу́ю, -єш, гл. Ограбить. К. ЧР. 62. А вона ж бо їх да й пограбувала: у одного взяла вороного коня. Чуб. III. 391.
Порібля, -лі, ж. = поребрина. Хотин. у.
Почезнути, -немо, -нете, гл. Исчезнуть (о многихъ). Від диму всі комарі почезли.
Припускати, -ка́ю, -єш, сов. в. припустити, -пущу, -стиш, гл. 1) Допускать, допустить. Кобилу припустив до нових стіжків. Сим. 228. Припустила теля до корови. 2) Прилаживать, приладить. А припускай но люшні, а я тим часом голоблі опоряжу. 3) Припускать, припустить, побѣжать быстро. Як припустив коня вороного, — міст мені вломився. АД. II. 168. Як припустив бігти, — утік. МВ. (О. 1862. І. 104). Дощ припустив. Пошелъ сильный дождь. Наче був переставав дощ, а тепер ба який припустив. Харьк.
Требити, -блю, -биш, гл. Тратить, затрачивать, употреблять. Я на дітей требив грошей чимало. Лебед. у.
Убрання, -ня, с. 1) Одежда; платье. Чи бачиш, як ми обідрались? убраннє, постоли порвались. Котл. Ен. І. 17. Чого чорт плаче? — що панам убрання не настаче. Ном. № 1141 (одм.). Ішла вона в білім як сніг убранні. Стор. МПр. 76. Поздирали з неї дорогі коралі і бекешу, і все гарне вбрання: і чоботи червоні, і спідницю, і хустку. Рудч. Ск. І. 209. 2) Брюки, штаны. Угорск. и Гуц. Гол. Од. 66. 82. Ум. убраннячко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.