Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

надавлювати

Нада́влювати, -люю, -єш, сов. в. надави́ти, -влю́, -виш, гл. Надавливать, надавить, придавливать, придавить. Земля надавила йому груди. Левиц. І. 389.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 479.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДАВЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДАВЛЮВАТИ"
Бабаченя́, -ня́ти, ср. Дѣтенышъ сурка. Шейк.
Безсчастя, -тя, с. и пр. = безщастя.
Гонько, -ка, м. Раст. Cichorium intybys, цикорій дикій. Вх. Лем. 404.
Ґруля́нка, -ки, ж. Стебли и листья картофеля. Вх. Лем. 408.
Капличка, -ки, ж. Ум. отъ капли́ця.
Му́штра, -ри, ж. Военное ученіе. Шевч. 68. Москалі на мушрі. Левиц. І. 493. Дивилась з дівчатами на москалів. Що то як гарно мушру викидають. Кв. І. 169.
На́взнак нар. Навзничъ. Він так і впав навзнак. ЗОЮР. І. 260.
Переділятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. переділи́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Дѣлиться, подѣлиться. Переділилися удвох. Рудч. Ск. І. 30. Бігли через лісочок (кози), вхопили кленовий листочок, та й тим переділились. КС. 1883. IX. 222.
Перецвірінькати, -каю, -єш, гл. О воробьѣ: окончить чирикать.
Письмацький, -а, -е. 1) Принадлежащій грамотею. 2) Принадлежащій плохому писателю. Письмацькі куколі пшениці не зашкодять. К. МБ. II. 119.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАДАВЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.