Брезкулька, -ки, ж. Бубенчикъ, привѣшиваемый къ ушамъ лошадей. Коли чує, торохтить щось ззаду з дзвониками да з брезкульками.
Весілчанин, -на, м. Употр. болѣе во мн. ч.: весілчане. Участники свадебныхъ торжествъ.
Вт... Cм. ут....
Дужче нар. 1) Сравн. ст. отъ дуже. Сонце тепер дужче гріє на землю, ніж зімою. Хто вище злізе, — дужче пада. 2) Громче. Кажіть дужче — не чую. На музику знай покрикує, щоб дужче грала. Ум. дужченько. Немного сильнѣе.
Зака́зувати, -зую, -єш, сов. в. заказа́ти, -кажу́, -жеш, гл. 1) Приказывать, приказать, наказывать, наказать, дѣлать, сдѣлать распоряженіе. Ой заказано і загадано всім козаченькам у військо йти. Поховали його, як він заказав. Тепер закажу світові всьому: нехай не вірить ніхто нікому. 2) Запрещать, запретить. Як я в матері гуляла, — мати не спиняла, а тепера іспинила чужая дитина, і світ мені зав'язала, гуляші, заказала. Ой мені мати заказала, щоб я з тобою нігде не стояла.
Ковальний, -а, -е. Для ковки употребляющійся (о молоткѣ).
Кукібник, -ка, м. Рачительный, заботливый человѣкъ. Ум. кунібничок.
Самозречення, -ня, с. Самоотреченіе. Дівочої самопокори жертва, самопокори і самозречення.
Судак, -ка, м. Рыба судакъ, Lucioperca sandra. Ой знати, знати рибку щуку меже судаками. Ум. судачо́к.
Уліжний, -а, -е. Удобный для лежанія.
