Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

назнаменати

Назнамена́ти, -на́ю, -єш, гл. Обозначить. Чого на місяці тиї плями?.. — То ще як Каїн убив Авеля, то Бог назнаменав на місяці той гріх своєю рукою. К. ЧР. 148.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 489.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗНАМЕНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗНАМЕНАТИ"
Вигемблювати, -люю, -єш, гл. Выстрогать рубанкомъ.
Викликати 2, -наю, -єш, гл. Проклинать. Желех.
Відчепити, -ся. Cм. відчепляти, -ся.
Достемені́сінький, -а, -е. Точнехонько такой. Достеменісінько такий віл, як у мене. Черк. у.
Жлукта́ння, -ня, с. Питье воды съ жадностью.
Мідя́р, -ра, м. Мѣдникъ. Желех.
Мохна́ток, -тка, м. — біла́вий. Раст. Lurula alba. Шух. І. 20.
Охотитися, -чуся, -тишся, гл. Желать. Не охотилась іти за Василя. Г. Барв. 390.
Перехитувати, -тую, -єш, гл. Перекачивать, шатая наклонять. Ой у полі дві тополі, одна одну перехитує. Мил. 117.
Тектися, течуся, -чешся, гл. Литься. Вода по каміню течеться. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЗНАМЕНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.