Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

назорити

Назори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Усмотрѣть, замѣтить. Він їх ще уперед назорив, що вони прийшли туди. Конст. у. Впала вона мені добре в око, ледві я її назорив. МВ. (КС. 1902. X. 150). Вони (злодії) і назорили, шо у батюшки така добренна патериця з срібною головкою. Мнж. 107.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗОРИТИ"
Бутніти, -нію, -єш, гл. Вздуваться. Повінь все гірше бутик. Федьк. І. 91.
Гиря, -рі, ж. 1) Низко остриженный. Бач чого гирі забажалось: кісничків. Ном. № 5343. Забравши деяких троянців, обсмалених, як гиря, ланців, п'ятами з Трої накивав. Котл. Ен. І. 5. 2) Гиря. Ум. гиронька. Ой гиронька ложки мила, тонкий хвартух замочила. Грин. ІІІ. 683.
Напаску́дити, -джу, -диш, гл. Нагадить, напакостить; испражниться. Наклав-наклав, напаскудив, ледве сопе. Ном. № 14280. Шось на току напаскудило. Мнж. 123.
Неповороткий, -а́, -е́ Неудобный для пользованія по своей большой величинѣ, громоздкости и пр. Вила неповороткі; бо дуже довгі й товсті. Волч. у.
Омітати, -та́ю, -єш, гл. = обмітати.
Передзвонити, -ню́, -ниш, гл. Окончить звонить. Передзвонили у всі дзвони до церкви. Грин. II. 154, 155.
Понявкати, -каю, -єш, гл. Помяукать.
Просящий, -а, -е. Просящій, живущій подаяніемъ. Уроди, Боже, на трудящого.... на просящого, на крадящого і на всякую долю. Грин. І. 16.
Сказівка, -ки, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. блят. МУЕ. III. 18.
Стратенець, -нця, м. Осужденный на смерть. К. Кр. 22. К. МХ. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЗОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.