Вонпити, -плю, -диш, гл. Сомнѣваться. Не вонпив старий Шрам, що син його Петро укладе Тура.
Жа́риво, -ва, с. Тлѣющій костеръ.
Козяка, -ки, ж. Ув. отъ коза.
Наломи́ти, -млю́, -миш, гл. 1) Наломить. 2) Приспособить.
Поворухнути, -ну́, -не́ш, гл. Пошевелить, сдвинуть съ мѣста, шевельнуть.
Ризи, -зей, ж. мн. Родъ сбитаго изъ бревенъ деревяннаго желоба, по которому гуцульськіе древорубы спускаютъ съ горы внизъ срубленныя деревья.
Скверність, -ности, ж. Скверность, гадость.
Смаглій, -лія, м. = мургій.
Сумирно нар. Мирно, тихо.
Цнотливий, -а, -е. 1) Добродѣтельный. Був прискорбен, як той колишній цнотливий багач. 2) Цѣломудренный. Гей, музо, панночко цнотлива, ходи до мене. І воза не возила, та двір украсила (кажуть про дівку, що вийшла цнотливою).
