Відмастка, -ки, ж.
1) Родъ клейстера (изъ муки, крахмала), употребляемаго ткачами для смазыванія нитокъ основы, чтобы онѣ были совершенно гладкими.
2) Приправа къ корму скота мукой, отрубями и пр.
Вуста, вуст, мн. см. уста.
В'язний, -а, м. Относящійся къ тыльной части шеи. в'язне сіло. Сало съ шеи.
Закопи́лювати, -люю, -єш, сов. в. закопи́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Приподнимать, приподнять кверху, заворачивать, заворотить, отворотить (кверху). Вітер закопилив очерет на стрісі. 2) закопилити губу. Надуться, разсердиться; заважничать. Хоче б то всміхнутись, та здержується, щоб невістка не закопилила губи.
Наказа́ти Cм. наказувати.
Оскалити, -ся. Cм. оскаляти, -ся.
Приперти, -пру́, -пре́ш, гл.
1) Притащить, принести. Цілий улік меду припер.
2) Cм. припірати.
Самодержавність, -ности, ж. Самодержавіе, неограниченный образъ правленія.
Собачня, собашня, -ні, ж. соб. Собаки. Заскавучала собачня.
Сотницький, -а, -е. Сотничій.
