Відмолювати, -люю, -єш, сов. в. відмолити, -лю, -диш, гл. Отмаливать, отмолить. Щоб відмолювали тяжкії мої гріхи. Буду просить Бога.... може ще і одмолю його (сина).
Кінва Ii, -ви, ж. соб. Лошади. Бач, скілько кінви пасеться.
Лісу́н, -на, м. По народн. повѣрьямъ — человѣкообразное существо, живущее въ лѣсу. Лісун таки як чоловік, тільки в його нема тіні... В його й жінка є. лісу́н (также полісу́н) — богъ волковъ, заботящійся объ ихъ прокормленіи; кромѣ того без його ярмарка ніколи не буде, він на все ціну зводить. Cм. лісові люде.
Побавитися, -влюся, -вишся, гл.
1) Развлечься, забавиться.
2) Помедлить, повременить.
Помісь нар. = помість. Помісь би то не бачить. Говорить, помісь співає.
Посміти, -смію, -єш, гл. Посмѣть, осмѣлиться. Любить козак дівчиноньку, занять не посміє.
Риндза, -зи, ж. Родъ творога, приготовленнаго въ желудкѣ молодаго ягненка или теленка.
Роспашистий, -а, -е. Вѣтвистый.
Торбонька, -ки, ж. Ум. отъ торба.
Щебетуха, -хи, ж.
1) Пѣвунья (о птицѣ).
2) Говорунья, болтунья. Чом до мене не говориш, моя щебетухо? Ум. щебетушка, щебетушечка.
