Кабалка, -ки
Коротити, -чу́, -ти́ш, гл. Укорачивать.
Лабазник, -ку, м. Раст. Spiraea Ulmaria.
Набре́вкатися, -каюся, -єшся, гл. Нажраться.
Ославитися, -влюся, -вишся, гл. = вславитися. Ой славен, пишен молод женишок. Ой чим же він да й ославився? — Огородив двір щирим залізом.
Підплисти, -пливу, -ве́ш, гл. = підпливти.
Погорілля, -ля, с. Несчастье отъ пожара. Він просить на погорілля.
Позеленити, -ню́, -ниш, гл. Сдѣлать зеленымъ. Не жди весни — святої долі! Вона не зійде вже ніколи садочок твій позеленить.
Просвічати, -ча́ю, -єш, сов. в. просвіти́ти, -чу́, -тиш, гл.
1) Освѣщать, освѣтить. Рада б вона осіяти, ввесь світ просвічати. Ясний місяцю, чим ся похвалиш? — Як я зійду рано звечора, то просвітю гори і долини.
2) Просвѣщать, просвѣтить. Почуй мій голос, глянь на мене, незрячі очі просвіти. Также: просвѣщать, просвѣтить умственно. Світло просвічує кожного чоловіка. Покажи, що слово Боже тебе просвічує.
Ураза, -зи, ж.
1) Рана, больное мѣсто. Роскопирсала ті врази, що глибоко крилися в серці.
2) Оскорбленіе, обида. Ум. уразка. За сю уразку я визиваю тебе на чесний поєдинок.
