Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напосудити

Напосу́дити, -джу, -диш, гл. Настроить, наладить, приготовить, направить. Я вже тобі напосудила, сідай да тчи. Канев. у. Напосудив млина таки як треба, а вітру немає. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 511.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПОСУДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПОСУДИТИ"
Боронувати, -ную, -єш, гл. = боронити 3. Старими жидами орав, а (жидівками боронував. АД. ІІ. 28.
Видимий, -а, -е. Явный; очевидный. Шкода з того видима була. МВ. І. 9 — 10. Видима смерть страшна. Ном. № 8295.
Ґазді́вський, -а, -е. Хозяйскій.
Жа́сний, -а, -е. Страшный. Желех.
За́їдки, -ків, м. мн. Закуска, дессертъ. Солоденькі заїдки.
Зносатіти тію, -єш, гл. О лошадяхъ: заболѣть сапомъ. Зносатів кінь. Камен. у.
Зотлілий, -а, -е. Истлѣвшій.
Насолити Cм. насолювати.
Очанка, -ки, ж. Раст. Euphrasia officinalis L. ЗЮЗО. І. 123.
Сухітник, -ка, м. Больной чахоткой. Желех.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПОСУДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.