Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напосудитися

Напосу́дитися, -джуся, -дишся, гл. Собраться, наладиться, наготовиться. Дочка оце вмерла, та й син щось напосудився, — лагодиться емірати. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 511.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПОСУДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПОСУДИТИСЯ"
Боронувати, -ную, -єш, гл. = боронити 3. Старими жидами орав, а (жидівками боронував. АД. ІІ. 28.
Видимий, -а, -е. Явный; очевидный. Шкода з того видима була. МВ. І. 9 — 10. Видима смерть страшна. Ном. № 8295.
Ґазді́вський, -а, -е. Хозяйскій.
Жа́сний, -а, -е. Страшный. Желех.
За́їдки, -ків, м. мн. Закуска, дессертъ. Солоденькі заїдки.
Зносатіти тію, -єш, гл. О лошадяхъ: заболѣть сапомъ. Зносатів кінь. Камен. у.
Зотлілий, -а, -е. Истлѣвшій.
Насолити Cм. насолювати.
Очанка, -ки, ж. Раст. Euphrasia officinalis L. ЗЮЗО. І. 123.
Сухітник, -ка, м. Больной чахоткой. Желех.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПОСУДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.