Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напутити

Напути́ти Cм. напучувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 514.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПУТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПУТИТИ"
Зві́чний, -а, -е. Старинный. І погані звичаї часто тримаються через те тільки, що вони звічні.
Наримарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. = налимарювати.
Підсунути, -ся. Cм. підсувати, -ся.
Поклякнути, -кну, -неш, гл. Склониться, нагнуться. Колос позолотів, набубнявів, покляк. Г. Барв. 147. Отті прямії тоски зовсім пустісінькі, ростуть на ші даром; котрі ж поклякнули, то божа благодать: їх гне зерно, вони нас мусять годувать. Греб. 363.
Поосідлувати, -лую, -єш, гл. Осѣдлать (во множествѣ).
Порозсідлувати, -лую, -єш, гл. Разсѣдлать (во множествѣ).
Приклеїти Cм. приклеювати.
Спонаджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. спонадитися, -джуся, -дишся, гл. Пріучаться, пріучиться, повадиться. Так і спонадився, щоб ласенько їсти. Черк. у.
Хворість, -рости, ж. Болѣзнь. Кому користь, а нам хворість. Ном. № 2347.
Черкатися, -каюся, -єшся, гл. Дотрогиваться, касаться. МУЕ. III. 90. Вже туж-туж хліба стає, вже так, що по засіках міркою і дно черкається. Кв. Її плече черкалося з його плечем. Мир. Пов. І. 151.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПУТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.