Витрут, -ту, м. Мѣсто, натертое на ногѣ (отъ ходьбы).
Відьма, -ми, ж. 1) Вѣдьма. Гірша відьма вчена, як родима. 2) Бабочка махаонъ, длиннохвостка, Papilio machaon. 3) Родъ карточной игры, подобной русскому фофану. Ув. відьмище, відюга, відюха. Ту хату я знайшов одначе, в которій відьмище жила. Проклята відюха причарувала.
Закося́нин, -на, м. Въ свадебномъ ритуалѣ закося́нами называются тѣ лица, которыя отвозятъ новобрачную къ новобрачному — за косо́ю ї́дуть.
Запеча́лля, -ля, с. Печаль. Батько бив, батько бив, нагай увірвався, а я низом, попід хмизом в зілля заховався; батько йде, батько йде, на грудку споткнувся, а я з жалля, з запечалля з батька усміхнувся.
Лі́тря, -рі, ж. Переносная лѣстница обыкновенная.
Оцілок, -лку, м. = кресало.
Побрехенька, -ки, ж. Побасенка, анекдотъ. Я давно чув про усі ці побрехеньки, та усе якось не діймав їм віри.
Покраденці, покрадці, покрадьки, нар. Украдкой, тайкомъ.
Розміняти, -няю, -єш, гл. Размѣнять. Розміняє карбованця, — йде до коршми пити.
Цімбра, -ри, цімбри́на, -ни, ж. цімбринє, -ня, с. = цямра, цямрина, цямриння. .
