Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наставляти

Наставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. наставити, -влю, -виш, гл. 1) Наставлять, наставить. Кругом наставили мисок. Котл. Ен. 2) Ставить, поставить, наставить, направлять, направить. Марта, дивлюсь, припинилась, наставила головоньку, мов та перепілочка, і слухає — не дише. МВ. 3) Дѣлать, сдѣлать (кого-либо, чѣмъ-либо). Ви ж (мати) було раненько вставаєте, та нас розбужаєте, нас хазяєвами наставляєте. Мил. 200. 4) Опредѣлять, опредѣлить, назначать, назначить, избирать, избрать (на должность). Січовики давали войськову пораду, збивали народ докупи і наставляли сотників. Стор. МПр. 60. 5) наставляти мая. Гулять въ саду или въ лѣсу 1-го мая съ угощеніемъ. X. С. І. 76. Подобно этому также наставля́ють баби петрівку, т. е. устраиваютъ угощеніе въ первый день петровскаго поста. 6) = настановляти 5. Хто його й на розум добрий наставляв? МВ. ІІ. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 522.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСТАВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСТАВЛЯТИ"
Бісма нар. см. біс.
Ванберець, -рцю, м. Инбирь. Настою вам, братці, горілку у пляшці із перцем, ванберцем.... Чуб. V. 473.
Дзьоркач, -ча, м. = Дзенкач. Вх. Пч. ІІ. 10.
До́від I, -воду, м. 1) Доказательство, доводъ. Доводами доведений. Що казати перед громадою, які доводи давати. Мир. Пов. І. 160. Тиха Кирилова мова, щира та тепла порада, розсудливі доводи не раз спиняли гіркі батькови скорботи. Мир. Пов. ІІ. 42. 2) До́від да́ти чому. Управиться, сладить. Не дав доводу ділові. Черк. у. Він готовому доводу не дав, а то щоб придбав ще. Черк. у.
Заглу́шувати, -шую, -єш, гл. = заглушати. Усякий чоловік заглушує своє горе: хто п'янством, хто скнаростю, а сей, бач, казками. Г. Барв. 311.
Кумкати, -каю, -єш, гл. О лягушкахъ: квакать монотонно, издавая звуки, подобные: кум-кум. Кумкають в них жаби рано й вечір. Мир. ХРВ. 5.
Ночувати, -чую, -єш, гл. 1) Ночевать. Питається сон дрімоти: де ти будеш ночувати? Там, де хата тепленькая, де дитина маленькая, — там я буду ночувати дитиночку колихати. Мет. 2. чи здорові ночували? Хорошо-ли провели ночь? (Утреннее привѣтствіе). О. 1862. V. 84. 2) Спать вмѣстѣ дѣвушкѣ и парню. Уже Василь одкинувсь од Марини, — ночує з Галькою. Полт. г.
Обчастувати, -ту́ю, -єш, гл. Поподчивать (водкой). Обчастувавши, хазяїн... О. 1862. IV. 89. Уже всіх багатших обчастували. Чуб. II. 273.
Прочинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. прочну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Пробуждаться, пробудиться, просыпаться, проснуться. Кріпко заснув Синоп, не прочинається. Морд. К. 63. На зорі-зорі я прочнулася. Шевч. 295. Прочнувся і говорить своїй жоні: «та то приснився мені сон». Драг. 137. 2) Приходить, прійти въ себя, очнуться. Зараз вони і ну його качати.... поки аж прочнувся він. Рудч. Ск. І. 136.
Швиргонути, -ну, -неш, гл. Однокр. отъ швиргати. Швырнуть, бросить. Мкр. Н. 31. Скинув з себе відлогу і швиргонув сторожам. К. ЧР. 403.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАСТАВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.