Жубові́ти, -ві́ю, -єш, гл. Жужжать.
Мирськи́й, -а́, -е́ Мірской, свѣтскій. Тісно було нашому юноші в монастирі і не до вподоби серед мирського товариства.
Нездужати, -жаю, -єш, гл.
1) Не имѣть силъ, быть не въ силахъ. Конфедерат п'яний нездужа встать. Четвертинський нездужав більш бороться з своїм коханням.
2) Быть больнымъ, болѣть, хворать.
Остріха, -хи, ж. = острішок 1. Кішка скрізь по-під остріхою на горищі бігає.
Періщити, -щу, -щиш, гл.
1) Бить, сѣчь, стегать. Хрестять Лейбу знову: періщили, перещіли, аж пір'я летіло.
2) О сильномъ дождѣ: падать крупными каплями.
Пододержувати, -жую, -єш, гл. Додержать (многихъ).
Поприсягати, -гаємо, -єте, гл. Присягнуть (о многихъ). І поважати присуд наш козацький над королівський всі поприсягали.
Почухратися, -ра́юся, -єшся, гл. = почухатися. Почухрайся, де тя не свербить.
Рідкий, -а, -е. 1) Рѣдкій, не густой. Не жаль мені, що мак рідкий.
2) Жидкій. Давайте круту варити, бо рідкої ні з чого.
3) О землѣ: рідка земля — легкая, малосвязная земля.
4) Рѣдкій, не частый. Ум. ріденький, рідесенький.
Списувати, -сую, -єш, сов. в. списа́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Списывать, списать, переписывать, переписать. Списуючи сі епитахвії, я дивувався. 2) Описывать, описать, излагать, изложить письменно. От і списали на бумагу да в Борзну. Як зо мною була прахтика, то варто навіть списати цеє. 3) Исписывать, исписать. Уже списав увесь папер, — давайте ще, бо нема де писати. — шкуру. Испещрять, испестрить тѣло знаками ударовъ. То то ж то так звелів всю шкуру скрізь списати, що то тобі нема і курці де клювати. 4) Рисовать, нарисовать. Писав три дні і три ночі, закіль списав чорні очі. Спишу твоє біле личенько на бумазі, приб'ю твоє біле личенько в кімнаті.
