Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рідкий

Рідкий, -а, -е. 1) Рѣдкій, не густой. Не жаль мені, що мак рідкий. Чуб. V. 785. 2) Жидкій. Давайте круту варити, бо рідкої ні з чого. Ном. № 9801. 3) О землѣ: рідка земля — легкая, малосвязная земля. Херс. 4) Рѣдкій, не частый. Ум. ріденький, рідесенький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 20.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІДКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІДКИЙ"
Балцанка, -ки, ж. Банка или бутыль, оплетенная лозой. Мнж. 176. Cм. бальзанка.
Возирка, -ки, ж. = возівня. Вх. Лем. 400.
Жбановий, -а, -е. = джбановий.
Жимоїдник, -ка, м. Обжора. Вх. Зн. 17.
Зріст, зро́сту, м. 1) Ростъ. Сама красна, чепурная, хорошого зросту. Мл. л. сб. 203. на зріст. Ростомъ. шити на зріст. Шить такъ, чтобы пошитое годилось и тогда, когда выростетъ тотъ, для кого шито. 2) Возрастъ. З малих літ до великого зросту кохала, годувала. ЗОЮР. І. 19. 3) Проросшее зерно, снопы.
Коповиця, -ці, ж. Время сгребанія конецъ, сгребаніе копенъ. Коповиця була, люде мов бджоли гудуть да мед збірають, так люде нагребли, копи возять. Г. Барв. 339.
Пільський, -а, -е. Полевой. Вх. Зн. 49.
Пропійця, -ці, ж. Та, которая пропиваетъ. Пропійця, пропійця! пропила мати дочку на солодкім медочку. МУЕ. III. 76.
Рум'янитися, -нюся, -нишся, гл. Краснѣть, рдѣть. Личко рум'яниться. Гол. І. 96.
Чопочок, -чка, м. Ум. отъ чіп. О. 1861. XI. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РІДКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.