Зава́лювання, -ня, с. Обваливаніе.
Зали́заний, -а, -е. 1) Зализанный. 2) Прилизанный. Вертить лисою зализаною головою перед хлопцями. І. 363.
Мо́лоді, -дів, мн. Небольшіе облачка на небѣ. Молоди встають, а Бог дощу має. Молоді високо ходять. (Признакъ хорошей погоды).
Навпере́йми нар. Навстрѣчу, на перерѣзъ. Чечуга побігла, а навперейми вибіг з дрючком чоловік.
Розлука, -ки, ж. 1) Разлука. Як ізв'яже піп руки, не буде, серденько, розлуки. 2) Разводъ. Мировий розлуку дає. 3) Знахарское средство противъ колдовства, града и пр. Ум. розлучка. А од нелюба од поганого повік нема розлучки.
Роскішно нар. Роскошно, изобильно, богато. (Гаї) роскішно поросли на крутих ребрах, на вершках гір.
Скроплювати, -люю, -єш, скропля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. скропити, -плю, -пиш, гл. Окроплять, окропить. Скропляй нас, матінонько, свяченою водою. І скроплював безплодную пустиню. Не скропиш того свяченою водою.
Стражник, -ка, м. Стражникъ, сторожъ, караульщикъ. Скочив стражник на охотник, стали ся стріляти, а Висоцький з своїм військом почав ся зближати.
Тенетка, -ки, ж. Сильно поношенная рубашка. Тенетки нема на хребті, а ще бач.
Харящ, -щі, ж. Кустарникъ, заросль.
