Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

недорозум

Недорозум, -му, м. Неразуміе, недомысліе. К. ЦН. 311. Я з долею та й з людьми боролась, та ніби й гірку долю поборола і людський недорозум. Г. Барв. 442. От що виходить із материного недорозуму, що не вчила мати ділечка робити. Г. Барв. 437.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 545.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕДОРОЗУМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕДОРОЗУМ"
Витоплятися, -ляюся, -єшся, сов. в. витопитися, плюся, пишся, гл. Топиться, вытопиться (о печи). Ой чия то хата скраю витопляється сама? Грин. ІІІ. 357. Піч витопилась. Безлично: у печі вже витопилось.
Відмолювати, -люю, -єш, сов. в. відмолити, -лю, -диш, гл. Отмаливать, отмолить. Щоб відмолювали тяжкії мої гріхи. Стор. Буду просить Бога.... може ще і одмолю його (сина). Рудч. Ск. II. 115.
Галичина, -ни, ж. Галиція.
Заме́луватий, -а, -е. Завирающійся; много попусту болтающій. Конст. у.
Зами́зкати, -каю, -єш, гл. Объ одеждѣ: заносить, затаскать, истрепать. Тобі хоч яку гарну одежу дай, то зараз замизкаєш. Черниг. у.
Лаганець, -нця, м. Родъ кружки, деревяннаго сосуда съ обручами. Желех.
Поз'язувати, -ся, -зуюся, -ся, -єш, -ся, гл. = позв'язувати, -ся.
Потужник, -ка, м. Союзникъ, помощникъ, доставляющій помощь своею силою К. Кр. 21. К. ПС. 13. Редшіде й Кантеміре... ви зорями ясними засияли, Ісламові потужниками стали. К. МБ. 152.
Стокротне нар. = стокрот. Біг вам стокротне надгородить. Фр. Пр. 64.
Таборування, -ня, с. Стояніе лагеремъ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕДОРОЗУМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.