Ві́двуд, -да, м. = удод. Красне пір'я на вібвуді, але сам смердить.
Волочільник, -ка, м.
1) Работникъ, боронующій послѣ посѣва.
2) = волочінник.
Где нар. = де. Где каша з маслом, там нас не маєш.
Зато́ка, -ки, ж. 1) Заливъ. За селом блищать течії, затоки й озера Мжі. 2) Скользкое мѣсто на дорогѣ, гдѣ закатываются сани. Біда, як прийдеться їхати нашими дринджолами, що все забігають в затоки.
Колисати, -шу́, -шеш, гл.
1) Колыхать.
2) Качать въ люлькѣ. Теща дитя колисала. Колисала мама сина, свого чорнобривця.
Куріння, -ня, с. Куреніе (табаку). А аже мені це куріння ввірилося! Геть з хати, усю хату запоганив своїм тютюном!
Ле́ґурно нар. Медленно, медлительно. Гля', як яструб летить леґурно! Чого це він? Чи не голуба несе; а мо й ззів, — важко. Екатерин. г.
Побрехати, -брешу, -шеш, гл. Поврать.
Речнистий, -а, -е. Говорливый, рѣчистый.
Шайка, -ки, ж. = шалька. Зробив ваги, повішав на брамі, кладе на їдну шайку мамин чепець, а на другу жменю клоча. Ум. шаєчка.