До́вбня, -ні, ж. Большой деревянный молоть. Носиться, як дурень з довбнею. Ідіть по довбню, — нехай іде волів бить, бо не хочуть води пить.
Дово́дитися, -джуся, -дишся, сов. в. довести́ся, -ду́ся, -дешся, гл. 1) Приходиться, придтися, случаться, случиться, выпадать на долю (безлично). На довгім віку усього доведеться. Не довелось свині на небо дивиться. Так нам довелося. Чує, чує материне серце, яка доля доні доведеться. Чаруй, чаруй, дівчинонько, коли довелося, — уже твоє біле личко з моїм понялося. Доведеться ледачому всю правду сказати. 2) Слѣдовать (къ полученію). Заплатив два рублі, а ще доводиться йому шість. 3) Доставаться, достаться. А їй довелась запаска гарна. Сама, дівко, не вгадала, кому доведешся. 4) Приходиться, придтися, стоить. Бідна козацька голово! Оттак то завсегда доводиться нам та честь та слава! Збоку дивляться люде, дивуються, що блищить, сияє, а в серце ніхто не загляне. 5) Только несов. в. Приходиться (какимъ либо родственникомъ). А Сомко.... доводиться Юрасеві дядьком.
Згаса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. вга́снути, -ну, -неш, гл. 1) Тухнуть, потухнуть, гаснуть, угаснуть. Цілую нічку свічі не згасали. Свічечка згасне, батенько засне, то й вийду. Очі згасли, і всю душу темрява покрила. Дуже помилиться той, хто думатиме, що в українському народові згасло всяке життя. 2) Исчезать, исчезнуть. У нас на Україні зараз після татар і слід їх згас. Гості хліба не цурались: вже не стало сала. Пирогів стояла миска, но мов не бувала; згас і борщ.
Контувати, -ту́ю, -єш, гл. = контентувати.
Наворожи́ти, -жу́, -жиш, гл. Наколдовать, нагадать.
Підопасанє, -ня, с. Нижняя часть деревянныхъ стѣнъ гуцульской церкви.
Скурвитися, -влюся, -вишся, гл. Развратиться.
Уважний, -а, -е. Внимательный.
Уперек нар. Поперекъ. Було вчити, як уперек подушечки лежало, а вже вподовж!...
Шийка, -ки, ж.
1) Ум. отъ шия.
2) Горлышко въ бутылкѣ.
3) Задняя часть трубки, въ которую вставляется чубукъ.
4) Въ веретенѣ: перехватъ внизу послѣ утолщенной средней части. Залюб.
