Бидляк, -ка, м. Бранное: скотъ, скотина.
Біяти, -бію, -єш, гл. = бити. Ой про що він її біяв, з якої причини?
Винницький, -а, -е. Винокуренный.
Закрича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Закричать. Лучче замовчиш, ніж закричиш.
Коновой, -вою, м. = конвой. Як піду я у чужу країну, — коновоєм приведуть.
Мошо́к, -шку́, м. Ум. отъ мох.
Плець, -цю, м. Усадьба. З-за хатки виглядали невеличкі хлівці, повіточки; трохи далі — тік; за током — огород; а все кругом обнесено низенькою ліскою. Зразу видно було, що то плець не дуже заможного хазяїна.
Подушник, -ка, м. Сборщикъ податей. Зароблю грошей, то батькові-матері запоможу в їх старощах, а то подушники уже, може, там і вікна повидирали.
Утрейтє, утретє, нар. Въ третій разъ. Приходить іще утрете. Втретє випить треба.
Штиб, -бу, м. 1) Форма, манеръ, образецъ. Cм. штем, шталт. Зроби, мені на такий штиб. Писання не того штибу, який, вживається тепер в книжках. Ламати язик на татарський штиб. (Одежа) шилась своїм тутешнім штибом і не дуже то вкидалась у чужину. 2) Мелко истертый уголь.