Видроокий, -а, -е. О человѣкѣ: съ глазами, вѣки которыхъ вывернуты ими растянуты въ стороны.
Жерсти́ти, -рщу́, -сти́ш, гл. Покрывать жестью.
Закипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. закипі́ти, -плю, -пиш, гл. 1) Закипать, закипѣть. Казаночок закипає. Хата, 6. Закипіло сине море. 2) — кро́в'ю. се́рце кро́в'ю закипа́є. Употребляется для выраженія высокой степени мучительныхъ душевныхъ страданій. Що в козака серце замірає, а в дівчини кров'ю закипає. 3) Начинать сердиться, разсердиться, разгнѣваться. Закипів же й я тоді: «Да ти, кажу, Якове, говори доладу!» То же значеніе — гніво́м. Злякаються усі правдиві люде і закиплять гнівом на нечестивих. 4) так шку́ра на тобі́ й закипи́ть! Будешь вся избита.
Пинявий, -а, -е. Кропотливый, медленный. Пір'я дерти — пинява робота.
Попереорювати, -рюю, -єш, гл. То-же, что и переорати, но во множествѣ.
Попризнаватися, -наємося, єте́ся, гл. Признаться (о многихъ). Усі вже попризнавалися.
Припадатися, -даюся, -єшся, сов. в. припастися, -ду́ся, -дешся, гл.
1) Доставаться, достаться, приходиться, прійтись. Турки село зрабували, громадами людей гнали.... припалася зятю теща. Ходім, браттє, у ліс темний, вирубаєм три жереби та положим в три городи: кому, браттє, припадеться.
2) Случаться, случиться, прійтись. Щось ся псові припало, що бреше.
Прищепатися, -паюся, -єшся, гл. = прищеплюватися.
Проквасніти, -ні́ю, -єш, гл. Прокиснуть.
Уторник, -ка, м. = утірник.
