Визнаватися, -знаюся, -єшся, сов. в. визнатися, -знаюся, -єшся, гл. Обнаруживаться, обнаружиться, сдѣлаться извѣстнымъ. Зняла ж бучу Пилипиха, як визналась батькова подія!
Зві́ку нар. Съ отриц. не при глаголѣ. Никогда. Зроду-звіку козак не був і не буде катом.
Зерни́стий, -а, -е. Имѣющій много зеренъ, имѣющій большія зерна, зернистый. Сей льон зелененький на стебло стеблистий, на зерно зернистий. Жито зернисте. Сей пісок зернистий. Жито на вигноєній землі зернистіще.
Зморщитися, -щуся, -щишся, гл. Сморщиться. Згорбився, зморщився ще й зажурився.
Кудель, -лі, ж. = куделя. Очі як небо сині, а коса як кудель.
Недаленний, -а, -е. Недалекій, ближайшій. Доїздимо до шинку недаленного, — гульк, аж там чоловік завісився.
Піхурчик, -ка, м. Ум. отъ піхур.
Повідтуляти, -ля́ю, -єш, гл. Открыть (во множествѣ).
Телепнути, -ну, -неш, гл.
1) Ударить. Як телепнув по голові. Херсон. у.
2) Выпить, дернуть.
Харчування, -ня, с.
1) Столованіе, прокормленіе. Славивсь він добрим харчуванням між усіма куренями. К.
2) = харч. Загубила торбу з хлібом.... загубила харчування.
