Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворохобити

Ворохобити, -блю, -биш, гл. Бунтовать, возставать. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОХОБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОХОБИТИ"
Безліч II, -чі, ж. Множество, безчисленное множество. Літа його — безліченная безліч. К. Іов. 81. От і лічи таку безліч! Ком. І. 50. Як нам назвати ту безліч усяких мук, що в нас приймали мученики й мучениці за своє рідне слово? К. Хп. 126.
Дратли́вий, -а, -е. Раздражительный.
Зала́годити Cм. залагоджувати.
Казанок, -нка, казаночок, -чка, казанчик, -ка, м. Ум. отъ казан.
Ло́но, -на и ло́ньо, -ня, с. Лоно; грудь. Молодиця молодая щось до лоня пригортає. Шевч. 95. Харцизники! вони в заклад від лоня беруть дітей у матері вдовиці. К. Іов. 53.
Одіти 2, -ся. Cм. одівати, -ся.
Прип'яти, -пну, -неш, гл. = припняти.
Рождати, -даю, -єш, гл. = рожати.
Рум 2 меж. = рип, меж. В суботу інспектор рум до хати. Св. Л. 222.
Станиця, -ці, ж. = стайниця. Веде коня у станицю. Чуб. V. 42.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОХОБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.